НБУ у березні продовжив адаптацію банківських правил до стандартів ЄС: що зміниться для ринку

У березні Національний банк України зосередився на подальшому наближенні банківського регулювання до норм Європейського Союзу. Хоча за місяць було ухвалено 13 нормативних документів, ключові рішення стосувалися насамперед капітальних буферів, банківського нагляду та оновлення підходів до оцінки кредитних ризиків.

Про це йдеться у статті Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.

Однією з найважливіших новацій стала постанова Правління НБУ №23 від 4 березня 2026 року, яка передбачає, що з 1 січня 2027 року банки та банківські групи мають дотримуватися вимог щодо формування буфера консервації капіталу та буфера системної важливості. Буфер консервації капіталу становитиме 2,5% для всіх банків, а буфер системної важливості коливатиметься від 1% до 2% залежно від категорії банку.

Водночас із запровадженням буферів НБУ скасовує потребу в підвищених значеннях нормативів капіталу. Відтак із початку 2027 року мінімальні значення нормативів достатності капіталу увідповіднюватиме європейським правилам: 8% — для нормативу достатності регулятивного капіталу, 6% — для капіталу 1 рівня та 4,5% — для основного капіталу 1 рівня.

“Для ринку це означає поступову інтеграцію в спільний регуляторний простір з ЄС”, — зазначила керівниця аналітичного департаменту “Фінансового пульсу” Діляра Мустафаєва.

Ще одним важливим рішенням стала постанова №27, якою НБУ затвердив зміни до Положення про здійснення безвиїзного банківського нагляду. Нові правила визначають порядок встановлення обмежень щодо діяльності банку у разі погіршення його фінансового стану, а також передбачають можливість негайного реагування без попереднього заслуховування банку, якщо виникає пряма загроза інтересам вкладників і кредиторів.

Окремо регулятор посилив нагляд за впровадженням нових банківських продуктів. Зокрема, банки будуть зобов’язані повідомляти НБУ про запуск нових продуктів або суттєві зміни до чинних, якщо вони можуть істотно вплинути на діяльність установи.

“На практиці це означає посилення превентивного нагляду. Регулятор прагне отримувати більше інструментів для раннього реагування на потенційні ризики — як у фінансовому стані банків, так і в нових продуктах, які вони виводять на ринок. Це відповідає європейській логіці: не лише фіксувати проблему, а й намагатися запобігти їй на ранній стадії”, — пояснила Діляра Мустафаєва.

Також у березні НБУ постановою №28 від 21 березня 2026 року вніс зміни до низки нормативних актів, що регулюють порядок розрахунку регулятивного капіталу, діяльність банків та зважені за кредитним ризиком експозиції. Значна частина цих змін стосується врахування кредитного рейтингу гарантів під час визначення розміру забезпечення у вигляді гарантії або резервного акредитива, що береться до уваги при розрахунку нормативу кредитного ризику Н7.

За словами експертки, цей блок змін є особливо важливим для гармонізації українських правил із вимогами європейського Регламенту CRR.

“Чим більше українське банківське законодавство синхронізується з підходами ЄС до оцінки ризиків, тим простіше буде банківській системі адаптуватися до майбутніх інтеграційних процесів. Це важливо не лише з погляду формального виконання вимог, а й для підвищення якості управління ризиками в самих банках”, — наголосила Діляра Мустафаєва.

Крім євроінтеграційного блоку, у березні Нацбанк ухвалив ще низку важливих рішень. Постановою №24 на період воєнного стану було встановлено додаткові вимоги до банків, які мають бути виконані для отримання дозволу на придбання акцій, часток або паїв юридичної особи.

Постановою №25 регулятор оновив правила реєстрації колекторських компаній: удосконалив процедури реєстрації, уточнив вимоги до ділової репутації керівників і власників та оптимізував порядок подання документів.

Також були внесені зміни до Порядку приєднання абонентів до Системи BankID. Вони передбачають посилення вимог до прозорості обробки персональних даних, оновлення технічних і методологічних стандартів взаємодії абонентів, а також уточнення процедури виходу із системи.

Окремою постановою №29 НБУ продовжив перехідний період для подання звітності про активні операції фінансовими компаніями та кредитними спілками до кінця 2026 року. Крім того, було збільшено строки подання звітності та запроваджено нову процедуру для установ, які не здійснюють операцій, що підлягають звітуванню.

“Березень не був рекордним за кількістю нормативних змін, однак НБУ продовжує формувати регуляторне середовище, в якому українські банки дедалі більше працюватимуть за правилами, наближеними до стандартів ЄС. І це один із важливих сигналів для всього фінансового ринку”, — підсумувала Діляра Мустафаєва.