Пост-реліз круглого столу “Удосконалення механізму визначення мінімального розміру зарплати у будівництві”

Встановлюючи мінімальний рівень кошторисної заробітної плати, будівельні компанії орієнтуються на показники, визначені за порядком, встановленим Міністерством розвитку громад та територій України, що станом на сьогодні складають 13 707,89 гривень. Однак, на думку представників будівельного ринку, ці показники не повною мірою відображають реальну ситуацію.

Це питання обговорили під час круглого столу “Удосконалення механізму визначення мінімального розміру зарплати у будівництві”, організованого Конфедерацією будівельників України (КБУ), спільно з Радою бізнес-омбудсмена України. 

Лев Парцхаладзе, Президент КБУ, наголосив на важливості вирішення цієї проблеми: працівники не готові працювати за такі кошти, тому для компаній це ускладнює процес виконання будівельних робіт та допускає неправильне трактування з боку контролюючих органів. 

Як зазначила Тетяна Коротка, Заступниця бізнес-омбудсмена, цей рівень заробітної плати є вузьким місцем, яке не дозволяє залучати на ринок більше компаній, зокрема, з-за кордону. 

Напередодні круглого столу анонімно зібрали думки будівельних підрядних компаній, зокрема, шляхом проведення опитування щодо розміру заробітної плати працівників. Олександр Червак, виконавчий директор КБУ, презентував отримані результати учасникам круглого столу. 

Опитування було зосереджено на відповідності між нормативною кошторисною та фактичною зарплатами в областях України, та на рівні середньомісячної зарплати в даних областях. Респонденти також мали можливість висловити власну думку щодо формули для розрахунку кошторисної зарплати та інших можливих способів її регулювання. 

Окремо у респондентів запитували, яким має бути коефіцієнт збільшення заробітної плати для робітників на прифронтових територіях. Так, більшість вважає, що зарплата має бути збільшена в півтора рази. 

Окрім цього, нещодавно були встановлені нові критерії бронювання. Обов’язковим критерієм став рівень зарплати – середньої по підприємству та зарплати конкретної людини, яку подають на бронювання. Це має бути 20 тисяч гривень. Таким чином, якщо зарплата в тендерах вказана нижче, то працівників, які виконують державне замовлення вже неможливо забронювати. 

Анатолій Беркута, Віцепрезидент КБУ, розповів присутнім, як починалося регулювання заробітної плати в будівництві в Україні. Він наголосив, що високий рівень заробітної плати є необхідним для залучення фахівців в будівельну галузь, особливо в умовах дефіциту кваліфікованих працівників. 

Як зазначив Анатолій Беркута, встановлення рівня зарплати має базуватися на частці заробітної плати у собівартості робіт. Наприклад, у Європі ця частка становить близько 30%, а в Україні – 7%. 

Важливим кроком, на думку пана Анатолія, може стати створення незалежного органу ціноутворення, який здійснюватиме моніторинг та оприлюднення цін на будматеріали, і на який можна буде спиратися при формуванні кошторису. 

Також Віцепрезидент КБУ навів приклади, як регулюється зарплата будівельників в різних країнах, зокрема, на об’єктах державного замовлення. Так, конкурентна зарплата дозволяє залучати кращих спеціалістів на проєкти, які є важливими для країни, в незалежності від регіону. Особливо важливу роль вона може зіграти для повернення українців з-за кордону. 

Артем Безуглий, Директор ДП “Національний інститут розвитку інфраструктури”, акцентував увагу на питанні ціноутворення: чому у формулу для розрахунку включені саме такі критерії, а не інші. Пан Артем навів декілька прикладів, яким чином може працювати механізм встановлення мінімального рівня заробітної плати, переваги, недоліки та особливості кожного з них. Одним із варіантів є відмова від підходу, коли середньостатистичні показники множаться на той чи інший індекс. Також ефективним підходом є аналітика звітності будівельних компаній. 

Окрім цього необхідно чітко розуміти як встановлені рівні заробітної плати узгоджуються з розрядами працівників. Якщо стандартно, середній рівень встановлюється для розряду 3.8, та як застосувати аналогічний принцип для вищих розрядів. 

Роман Іваненко, Власник ТОВ “Трест КМБ-3”, детально представив проблему тіньової зарплати та її негативні наслідки для усього бізнесу. Він висловив пропозицію, яка могла б допомогти з детінізацією – встановлення коефіцієнту на перехідний період. 

Учасники дискусії дійшли до спільної думки, що мінімальний розмір заробітної плати у будівництві має встановлюватися профільним міністерством, особливо, якщо мова йде про будівництво за державні кошти. Він також має бути універсальним, щоб запобігти утворенню “депресивних” регіонів, та достатньо високим, щоб залучати професіоналів у галузь загалом, та на держзамовлення, зокрема.

Учасники також обговорили особливості визначення заробітної плати для робітників на прифронтових територіях та врахування нових критеріїв для бронювання у процесі формування зарплати. 

За підсумками дискусії було вирішено зібрати всі пропозиції, та після їх розгляду та повторного обговорення, передати напрацювання Міністерству розвитку громад та територій України. 

Ця тема є надзвичайно важливою і потребує подальшого обговорення.