23 лютого федеральний суд США схвалив визнання провини криптобіржі Binance разом із величезним штрафом на $4,3 мільярда. Ця сума стала найвищою, коли-небудь накладеною на компанію, що надає фінансові послуги.

Наразі, Чанпен Чжао, колишній генеральний директор біржі, очікує свого вироку, призначеного на 30 квітня. Йому загрожує до 10 років в’язниці. Поговорімо детальніше про цю ситуацію.

Звинувачення проти Binance

Визнання провини Binance у листопаді завершило багаторічне розслідування проти біржі. Звинувачення стосувались неспроможності компанією запровадити ефективні протоколи боротьби з відмиванням коштів (AML). Слідство виявило, що біржа не відзвітувала понад 100 000 підозрілих транзакцій за участю злочинних організацій, включаючи Хамас, Аль-Каїду та ІДІЛ. Окрім того, прокурори повідомили, що платформа також підтримувала продаж матеріалів із зображенням сексуального насильства над дітьми та проводила транзакції пов’язані з продажем наркотичних речовин.

Звичайно, це не єдині звинувачення, які висувались проти Binance за останній рік.

Витік даних користувачів, які перебували декілька місяців у вільному доступі на платформі GitHub. Представники компанії, на той момент, стверджували, що ці дані не відповідають тим, які є у них у базі. Проте постає питання у безпечності криптобіржі.

Особливо після ситуації, яка трапилась трошки пізніше, де дані користувачів Binance були виставлені на продаж у Dark Web. Чи пов’язані ці дві ситуації між собою – досі невідомо. Як і факт того чи був це випадковий витік, чи за цим стояв хтось із співробітників компанії. Проте подібні ситуації вже траплялись із біржею, що ще більше підкреслює питання чи варто довіряти їм свою особисту інформацію.

Поки деякі криптобіржі, як, наприклад, Coinbase, WhiteBIT, Bithumb з перших днів повномасштабного вторгнення припиняли зв’язки з росіянами та блокували їх криптогаманці, Binance досить тривалий час не виходили з російського ринку. Хоча якщо глянути на те, як швидко вони передали свої права невідомій біржі CommEx, хочеться поставити питання “а чи дійсно вийшли?”.

До того ж декілька днів тому ЗМІ повідомили про масове блокування біржею акаунтів українських користувачів. На додаток, бан є перманентним, з подальшим видаленням із системи. Користувачам приходило попередження, що їм обмежують торгові операції й пропонують звернутись до служби підтримки. Після роз’яснення ситуації вони повідомляють, що інформація буде розглянута і ви отримаєте повідомлення про рішення. А через місяць користувачі отримують повідомлення, що їх акаунт буде деактивовано. Але найцікавіше питання, чому такі повідомлення приходять тільки українцям?

Це тільки частина того, що відбулось, але зараз не про це. Прокурори стверджують, що цей недбалий підхід біржі вказує на те, що Binance надали пріоритет швидкій популяризації, а не відповідності вимогам.

Попри рекордний штраф, досі постає питання щодо наслідків цієї ситуації для крипторегулювання. Відсутність комплексної нормативно-правової бази та стандартів в індустрії сприяють невизначеності щодо наслідків покарання Binance. Вирок Binance та численні випадки, коли біржа працювала нелегально попри заборону створюють передумови для посилення заходів із дотримання законодавства. Франція, Нідерланди, Бельгія та багато інших країн судилися з Binance через надання незаконних послуг. Ці ситуації ще раз підкреслюють потребу крипторегулювання та впровадження відповідних законів.

Важливість крипторегулювання

Оскільки криптовалюти все частіше почали використовувати, як засіб для незаконної діяльності, постає потреба у регуляторному нагляді.

Рада Європейського союзу ще у 2022 році схвалила закон про ринки криптовалютних активів (Markets in Crypto Assets Regulation(MiCA). Для підтримки цілісності ринку MiCA впроваджують методи запобігання маніпулювання ринком та торгівлі. А також постачальники послуг криптоактивів зобов’язуються надавати інформацію компетентним органам у разі проведення розслідування щодо відмивання грошей і фінансування тероризму.

Регулювання ринків криптовалют (MiCA) важливе з кількох причин:

• Відсутність чітких правил створює ризики для власників криптоактивів
• Відсутність регулювання дозволяє злочинцям використовувати криптовалюти для грошових злочинів.
• Регулювання допоможе підвищити рівень довіри до криптовалют серед нових користувачів
• Регулювання ринку забезпечує правову підтримку та сприятиме розширенню криптобізнесу.

Крім цього, нещодавно рада ЄС та представники Європейського парламенту досягли ще однієї угоди щодо криптосектора. Це стосується створення нового європейського органу, який займатиметься боротьбою з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму. Орган, відомий як AMLA (Управління з боротьби відмивання грошей) буде розташований у німецькому місті Франкфурт. Створення AMLA підкреслює готовність ЄС боротись з постійними загрозами криптоіндустрії, а також створенню  цілісної нормативно-правової бази.

Крипторегулювання в Україні

Україна є провідною державою у галузі криптовалют. Ми постійно розвиваємось у сфері digital-технологій і намагаємось йти нога в ногу з європейськими країнами. Тому як кандидат у члени ЄС, Україна зобов’язується відповідати їх законам та запровадити крипторегулювання.

Ще у 2022 році Володимир Зеленський підписав закон “Про віртуальні активи”.  Закон досі не набрав чинності, але наразі зареєстровано два законопроєкти, які повинні внести ясність у питанні регуляції цифрових активів в Україні. Перший – вийшов на початку листопада, другий був переданий до парламенту через 10 днів. Обидва документи викликали чимале обурення не тільки урядовців, але й криптокористувачів.

У грудні редакція Incrypted разом із представниками команди міністерства – директоркою Директорату цифрової економіки Юлією Пархоменко та головним юристом Проєктного Офісу з віртуальних активів при Мінцифрі Дмитром Ніколаєвським детально обговорили на MeetUp про другий альтернативний проєкт.

Тоді Юлія Пархоменко зазначила: “Ми будемо до останнього відстоювати нашу позицію, аргументуючи її, а далі будемо дивитись на реакції інших стейкхолдерів.Тут питання навіть не в боротьбі, нам важливо, щоб регулювання запрацювало. Тому що за останні два роки через військовий стан операції майже всі припинилися, і наразі єдина змога все ж таки відновити їх — це запустити регуляцію.”

Але що дивно, після цього інтерв’ю ситуація з крипторегулювання затихла, як і вже довгий час не вносились жодні правки до закону.

Нещодавно Володимир Носов, CEO криптобіржі WhiteBIT, висловив своє бачення щодо крипторегулювання в Україні.  У статті Носов виділяє усі ключові моменти цих двох законопроєктів та розповідає, яким саме повинне бути регулювання цифрових активів.

Він вважає, що держава повинна запровадити такі ставки податків, які можуть задовольнити інтереси держави та будуть прийнятними для криптокористувачів. Крім цього, забезпечити бізнесу доступну авторизацію своєї діяльності й надати вигідні можливості використання криптоактивів, як методів платіжного засобу.

Носов пояснює, що держава наразі зацікавлена у великих податках через війну і тому висока ставка оподаткування є логічною. Але він зауважує, що для бізнесу такий відсоток є “шляхом в нікуди”.

“Важливо зробити Україну більш привабливою для іноземних криптокомпаній, аби вони хотіли прийти на наш ринок і працювати саме в нашому правовому полі.” – пише інвестор.

Володимир Носов також наголошує, що слід більш ретельно підходити до питання критеріїв відбору компаній для запуску на український ринок, підкреслюючи важливість національних інтересів й захист їхнього ринку.

Підсумок

Ситуація з Binance підтверджує потребу в законі про регулювання криптовалют. Попри деякі негативні погляди криптокористувачів, ми повинні розуміти, що це необхідний крок для інтеграції України на шляху до європейської економічної системи.  Крипторегулювання допоможе не тільки з поповненням бюджету, але й з відстежуванням відмивання коштів та фінансуванні тероризму криптовалютою.