У 2024 році частка непрацюючих кредитів зменшилася в середньому на 5,1 в.п.

Згідно з даними НБУ частка непрацюючих кредитів корпоративного сектору та фізичних осіб в банківській системі за 11 місяців 2024 року порівняно з аналогічним періодом 2023 року зменшилася на 5,1 в.п. – з 39,5% до 34,4%, при цьому обсяг таких кредитів скоротився на 8 млрд грн (з 422 млрд грн до 414 млрд грн).

Про це розповіла Олена Єрмолова, директор з управління ризиками, член правління ГЛОБУС БАНКУ.

За словами експертки, скорочення непрацюючих кредитів є прямим наслідком певної стабілізації економічної ситуації в країні: протягом 2023-2024 років загальний кредитний портфель збільшився, а частка непрацюючих кредитів зменшилася.

“Економічне покращення (чи радше нормалізація економіки) багато в чому залежить від потужної міжнародної фінансової допомоги, яка за час повномасштабної війни вже сягнула $115 млрд. Завдяки підтримці країн-партнерів, уряд має змогу спрямовувати значні кошти в проєкти із захисту та відбудови України, активно розвивати державні кредитні програми для малого та середнього бізнесу. Окремим рядком слід згадати програми з енергокредитування та державну іпотеку “єОселя”. У підсумку громадяни та підприємства отримують можливість не просто виживати в умовах війни, а й розвиватися: брати кредити та вчасно їх обслуговувати”, — наголосила банкірка.

Разом з тим вона зазначила, що період масових реструктуризацій кредитів вже позаду: у 2023–2024 роках більшість позичальників, які потребували зменшення кредитного навантаження, змогли домовитися з банками про продовження строків кредитів та внесення змін до графіків погашення. Крім того, значну частку в кредитному портфелі банку складають нові кредити, надані позичальникам вже після початку повномасштабної війни.

“Значну частку непрацюючих банківських активів складають кредити підприємствам, розташованим на території потужних промислових регіонів, які на жаль, зараз окуповані. Більшість підприємств з тих регіонів вже не тільки ніколи не повернуть кредити банкам, але і не зможуть відновити свою роботу. Але найголовніше: наразі відсутня потреба в реструктуризації за кредитами, наданими під час повномасштабного вторгнення”, — підкреслила фахівчиня.

На її думку, найголовніший рецепт, як банкам убезпечити себе від появи непрацюючих кредитів, полягає в ретельному вивченні всієї наявної інформації про потенційного позичальника.

“За останні 10 років в Україні відбулися значні реформи, які дали можливість банкам отримувати вичерпну інформацію про потенційних позичальників, при чому більша частина таких даних є у вільному доступі. Банки мають змогу вивчити кредитну історію позичальників, їхню фінансову звітність, інформацію про власність (нерухоме майно і транспорт), судові справи, виконавчі провадження, історію участі в державних тендерах, наявні дозволи та ліцензії тощо. Тому якість кредитного портфеля залежить насамперед від того, як банк використовує дану інформацію при ухваленні кредитних рішень”, — акцентувала Олена Єрмолова.

Банкірка звернула увагу на те, як потенційному позичальнику уникнути боргового навантаження.

На її погляд, потенційному позичальнику в першу чергу варто визначитися з метою отримання кредиту, і як вона корелюється з наявними фінансовими можливостями.

“Не варто кредитуватися, щоб, наприклад, поїхати на відпочинок, особливо, якщо поточні доходи не дозволять погасити такий кредит протягом 1-2 місяців. Це не справжня мета для кредиту, а лише джерело надмірних хвилювань про те, чи будуть кошти для погашення кредиту”, — вважає вона.

Експертка наголосила, що кредити можуть покращити якість життя позичальника, однак лише у випадку, коли кредитні кошти отримуються з метою збільшення активів позичальника і лише за умови його впевненості, що майбутні отримувані доходи дозволять вчасно сплачувати всі платежі за кредитом.

“Кредити на купівлю власного житла, офісу, складу, приміщення для виробництва продукції — це чудова можливість не витрачати на марно кошти на оренду чужої нерухомості. І навіть якщо позичальник потрапить у складні обставини та не зможе сплачувати кредит, він завжди зможе продати придбану за кредитні кошти нерухомість. Тобто він, як мінімум, не залишиться в боргах та ще, як правило, матиме додаткові кошти від продажу нерухомості”, — розповіла фахівчиня.

При ухваленні рішення про отримання кредиту, експертка радить потенційним позичальникам накопичити початковий внесок за майбутнім кредитом у розмірі щонайменше 20-30% та мати достатній постійний дохід.

Якщо ж виникли раптові обставини, які не дають громадянинові вчасно обслуговувати кредит, то, на її погляд, найкращим рішенням для позичальника стане відвідати банк, пояснивши ситуацію. Адже банк зацікавлений знайти вихід із будь-яких скрутних обставин.

“2025 рік навряд чи буде “простим” для України, адже досі є безліч невідомих і важкопрогнозованих факторів, що можуть вплинути, як на хід війни, так і на розвиток економіки країни. Однак якщо воєнні дії будуть припинені, то цілком можливо, що кредитний портфель комбанків може суттєво зрости, адже буде усунута головна перешкода для нормального і повноцінного життя. У такому випадку варто розраховувати, що кількість непрацюючих кредитів надалі скорочуватиметься”, — підсумувала Олена Єрмолова.

Довідка від Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”
Станом на 01.12.2024 загальний обсяг непрацюючих активів банків складав 414,3 млрд грн. З них 364 млрд грн (88% від загальної суми) припадає на непрацюючі кредити бізнесу, майже 50 млрд (12%) — кредити фізичних осіб та 67 млн грн — кредити органів державної влади та місцевого самоврядування.

Основний обсяг непрацюючих кредитів (350 млрд грн) зосереджено в банках з державним капіталом. Частка непрацюючих кредитів в кредитному портфелі  державних банків на початок грудня 2024 року дорівнювала 44,14%. У банків з приватним капіталом цей показник складав 12,7%, у банків іноземних банківських груп — 11,65% (на основі даних НБУ).