Україна отримує шанс зробити прорив в сфері цифрових активів. Чи скористаємось?

Цей матеріал зроблено на основі колонки Вадима Груши, яка була опублікована на минулому тижні в виданні “LB.ua”. В Україні побільшало розмов про регулювання цифрових активів і є відчуття, що ми стоїмо на порозі прийняття нормативно-правових актів, які мають закласти підвалини нашого розвитку в цій частині на декілька років наперед.

В цій ситуації тим більш цікаво послухати думку практиків, які розвивають криптовалютну галузь в Україні вже близько 10 років. Один з них: СЕО Trustee Plus – криптогаманця з вбудованою платіжною карткою, Вадим Груша.

Екскурс в історію

Ще у 2014 році в Україні було відкрито першу агенцію з продажу біткоїнів і створено четверте у світі Bitcoin-посольство, що стало знаковою подією для формування криптовалютної екосистеми. Відтоді інтерес до криптовалют у країні зростав, і з’являлися нові місцеві проєкти, що сприяло визнанню і розвитку галузі.

Лише у 2022 році, через вісім років після початку формування ринку, Верховна Рада ухвалила закон №2074-ІХ «Про віртуальні активи», який мав забезпечити правове підґрунтя для роботи криптобірж і проєктів на території України. Однак через необхідність внесення правок до Податкового кодексу закон так і не набув чинності.

У листопаді 2023 року на розгляд Верховної Ради були винесені два законопроєкти, що регулюють оподаткування криптоактивів, а саме це питання увійшло до Національної стратегії доходів на 2024-2030 роки.

Нова хвиля змін також пов’язана зі статусом кандидата на вступ до Євросоюзу, що отримала Україна. Відповідно до європейських вимог MiCA, законопроєкт «Про віртуальні активи» було вирішено переписати, щоб увідповіднити його зі стандартами ЄС.

Ініціатором початкового законопроєкту виступало Міністерство цифрової трансформації, яке пропонувало передати функції регулювання НКЦПФР, НБУ та новому органу під своїм управлінням. Проте після вето президента у 2021 році Мінцифра була виключена зі списку регуляторів, залишивши лише НБУ та НКЦПФР як відповідальні структури.

Що ми маємо зараз

Наприкінці 2023 року до парламенту України було внесено два законопроєкти: №10225, розроблений НКЦПФР, і альтернативний №10225-1 від Мінцифри, що відображає різні підходи державних органів до регулювання криптовалютної галузі. У січні 2024 року представники влади оголосили, що обидва будуть доопрацьовані з урахуванням рекомендацій Міжнародного валютного фонду, а остаточна версія має відповідати міжнародним стандартам і сприяти фінансовій стабільності.

Згідно з меморандумом із МВФ, НБУ і НКЦПФР повинні підготувати оновлене законодавство до червня 2024 року, а крайній термін внесення всіх необхідних правок — грудень 2024 року. Наразі триває робота над обома документами, з можливим третім варіантом, який об’єднає найкращі положення.

Поки що відсутність зрозумілих правил гри змушує українські компанії реєструватися в іноземних юрисдикціях, таких як Литва та Польща, а держава втрачає значні доходи. За підрахунками, лише з 2016 по 2022 рік бюджет недоотримав близько $4 млрд податків. У 2023 році криптоактиви на суму 2,8 млрд гривень були задекларовані державними службовцями, що підкреслює масштаби індустрії в країні.

Без чіткого регулювання індустрія криптовалют і технологія блокчейн не можуть ефективно розвиватися, залишаючи Україну позаду країн із більш сприятливими умовами для інновацій.

Що пропонують держустанови: позиції НКЦПФР і Мінцифри

У жовтні 2024 року Данило Гетманцев, голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, заявив, що легалізація криптовалют в Україні можлива вже в першій половині наступного року. Мінцифра підтвердила перспективи і зазначила, що законопроєкт, як мінімум, «вийде на фінішну пряму» до 2025 року.

На цей час громадськості для ознайомлення доступні дві версії законопроєкту: №10225, розроблений НКЦПФР, та альтернативний №10225-1, запропонований Мінцифрою. Обидві версії орієнтовані на відповідність рекомендаціям FATF (Financial Action Task Force), але мають суттєві відмінності, що відображають різне бачення регулювання крипторинку.

Версія НКЦПФР

НКЦПФР, як регулятор фондового ринку, пропонує трактувати деякі цифрові активи за правилами, що діють для традиційних фінансових продуктів. Це означає, що певні криптоактиви можуть бути класифіковані як цінні папери, що створює ризик суперечок щодо природи активів та їх регулювання. Подібна ситуація спостерігається у США, де різні установи конкурують у питаннях контролю крипти.

Версія НКЦПФР передбачає жорсткий контроль і великі штрафи — до 200 млн гривень або 12,5% обороту. Такий підхід не включає стимулів для розвитку криптоіндустрії в країні, наприклад, спрощеної процедури ліцензування для компаній, що вже працюють у Європі. Крім того, у цій версії пропонується оподаткування будь-якої операції з активами, що призводить до зростання капіталу, зокрема простого обміну криптовалют. Це ускладнює процес адміністрування податків і ставить ринок криптовалют під правила ринку акцій, чого немає в інших сприятливих юрисдикціях Європи.

Версія Мінцифри

Мінцифра, відсторонена від регулювання криптоактивів у попередній версії законопроєкту, пропонує більш лояльний підхід. Вона розрізняє криптовалюти і традиційні активи за єдиним критерієм — наявністю або відсутністю блокчейн-технології. Така методологія значно спрощує процеси, уникаючи конфліктів щодо класифікації активів, і дозволяє врахувати унікальність криптовалют як нової категорії активів.

Проєкт Мінцифри спрямований на стимулювання розвитку галузі. Міністерство активно співпрацює з криптоспільнотою та бізнесом і пропонує оподатковувати лише операції, що передбачають «вихід із крипти», тобто обмін криптовалют на фіатні гроші, товари або послуги. Внутрішні операції не підлягають оподаткуванню. Також передбачені пільгові ставки для компаній і спрощені умови для іноземних компаній, що прагнуть працювати в Україні.

Замість висновків: інфографіка

Скориставшись нагодою, хочу поділитися з вами інфографікою, створеною криптомедіа MNBC, де підсумовано основні положення та позицію Мінцифри.

Бізнес позитивно оцінює зрушення справи, але наголошує на важливості уникати обмежень, які можуть стримувати розвиток індустрії. Ліберальний підхід Мінцифри, спрямований на створення оптимальних умов для крипторинку, викликає обережний оптимізм. Є надія, що у 2025 році Україна отримає справедливе регулювання, яке перетворить криптоіндустрію на цивілізовану галузь з користю для всіх учасників.