У 2024 році ставки за банківськими кредитами та депозитами можуть знизитися на 3%

За сприятливих економічних, воєнних та політичних умов у 2024 році ставки за банківськими кредитами та депозитами можуть скоротитися в середньому на 3%.

Про це розповів Сергій Мамедов, заступник Голови Ради директорів Конфедерації будівельників України, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.

За його твердженням, на основі стабільної економічної ситуації регулятор може вдатися для подальшого зниження облікової ставки, а відтак кошти, які залучатимуть банки для розвитку власних кредитних продуктів, стануть дешевшими. Фахівець припускає, що у 2024 році оптимальним можна буде вважати скорочення розміру облікової ставки з чинних 15% до 14-12%, що потенціально стимулюватиме банки до активного розвитку кредитування за найбільш прийнятними умовами для позичальників – ставки за кредитами можуть скоротитися в середньому на 3-4%.

Водночас стабільна та міцна гривня стане приводом для зниження ставок за гривневими депозитами в середньому на 2-3%. Проте з урахуванням прогнозованої мінімальної інфляції дохід громадян залишатиметься на досить високому рівні.

“За найоптимістичнішим сценарієм у 2024 році умови за більшістю кредитних програм можуть суттєво покращитися. При зниженні облікової ставки ще на 2-4 в.п. вартість кредитів для громадян знизиться. За попередніми оцінками, залежно від виду кредиту та першого внеску за ним, ставки можуть скоротитися в середньому на 3-4%.

Головним чином це стосується споживчих та автокредитів, а також спільних іпотечних програм комбанків із девелоперами для придбання житла на стадії будівництва. Відповідна корекція також спостерігатиметься за депозитними ставками: за нашими оцінками, дохід за гривневими вкладами може знизитися від 2% до 3%, проте в умовах низької інфляції розміщення коштів у банках залишатиметься найбільш привабливим способом для більшості громадян не лише зберегти, а й примножити власні заощадження”, — розповів він.

На думку банкіра, найголовнішими економічними, політичними та психологічними факторами, що вплинуть на розвиток банківського сектору, у 2024 році стануть:

1. Темпи економічного зростання, розвиток більшості галузей економіки (за прогнозом, у наступному році зростання ВВП може скласти понад 4,5%, що майже на 1% більше за темпи у 2023 році);
2. Розвиток експорту (дія нового “зернового коридору”, відсутність перепон на пунктах автомобільного перетину кордону, розширення “лінійки” експортованої продукції тощо);
3. Мінімізація інфляції (за прогнозами, у 2024 році вона може скласти 9,7%);
4. Системна та достатня макрофінансова допомога від країн-партнерів та міжнародних фінансових інституцій (згідно з ухваленим державним бюджетом, у наступному році Україна розраховує отримати 41 млрд $);
5. Стабільна ситуація на валютному ринку: подальша лібералізація ринку з поверненням до плаваючого курсу валют; формування курсу на основі реальних економічних показників за мінімального ажіотажного тиску на курс;
6. Активний розвиток державних пільгових кредитних програм та спільних програм з органами місцевої влади з часткового відшкодування кредитів (зокрема це програми з кредитування малого та середнього бізнесу “5–7–9”, для середніх та малих підприємств “Доступний факторинг” та енергомодернізації будинків “Енергодім”);
7. Події на фронті та рівень отримуваної воєнно-технічної допомоги від західних країн, розвиток власного ВПК, фінансове забезпечення ЗСУ, поступові здобутки зі звільнення українських територій);
8. Наслідки війни: обсяги заподіяної шкоди, протидія ворожим намір зруйнувати енергетичну та економічну сфери (разом з цим розробка та поступове впровадження планів з відновлення країни);
9. Стратегія реформ, спрямованих на подолання корупції, розвиток громадянського суспільства, розвиток та відновлення економіки – максимальне наближення до стандартів Європейського Союзу, а також залучення потужних інвестицій у відбудову країни (“прозорість” дій влади, уникнення політичних суперечок та “інтриг”, “боротьби за рейтинги” тощо);
10. Психологічна стійкість громадян і бізнесу перед новими викликами війни (відсутність паніки, ажіотажу, здатність об’єднуватися заради стратегічної мети – перемоги у війні).

“Наразі мова йде про те, наскільки ефективно працюватиме “воєнна” економіка країни, чи вистачить економічного ресурсу не лише на війну, а й на розвиток країни. Вочевидь банківський сектор – це віддзеркалення всіх наявних процесів в країні разом із певними здобутками та помилками. У війни є своя жахлива та цинічна вартість, а перемога – це ціна в десятки тисяч загиблих та поранених воїнів. Саме тому будь-які більш осяжні перспективи розвитку фінустанов залежать передусім від здобуття перемоги у війні та подолання її наслідків”, — зауважив банкір.

Сергій Мамедов звернув увагу, що в наступному році для економіки країни дуже важливим стане своєчасна та достатня макрофінансова допомога від країн-партнерів та міжнародних фінансових організацій. Він нагадав, що видатки в ухваленому на 2024 рік складуть майже 3,4 трлн грн, а очікувані доходи майже вдвічі менше – 1,77 трлн грн. На його погляд, макрофін якраз і буде спрямовано на те, щоб покрити левову частку витрат бюджету та вийти на бездефіцитний бюджет.

“Зростання економіки та банківського сектору зокрема навряд чи можливе з неподоланою “бюджетною прірвою”. Тому очікувані міжнародні кошти обсягом майже 41 млрд $, а це понад 1,5 трлн грн, будуть скоріш за все спрямовані на покриття величезних воєнних та соціальних видатків”, — наголосив експерт.

Він вважає, що вже зараз варто подбати про стратегію економічного розвитку країни на подальші роки, зокрема на 2025 рік. Адже, як сказав експерт, міжнародне фінансове “донорство” перших двох років війни надалі очікувано скорочуватиметься.

“Перспективи банківського ринку варто оцінювати з певними засторогами, дещо обережно. На мій погляд, у наступному році для комбанків завданням мінімум стане втримання позитивної динаміки розвитку основних кредитних та депозитних продуктів, а також посилення кіберзахисту та вдосконалення банківського сервісу”, — вважає Сергій Мамедов.

Удосконалення банківського сервісу у 2024 році

Щодо розвитку основних банківських послуг у 2024 році, то Сергій Мамедов виділив кілька важливих напрямків, на яких, на його думку, зосередяться комерційні банки:

1. Впровадження нових і вдосконалення чинних систем захисту персональних даних та захисту від кібератак;
2. Подальша диджиталізація основних банківських операцій від найпростіших до найскладніших (наприклад, можливість оформлення іпотечного кредиту у телефонному застосунку) та доступність сучасних технологій якомога більшій кількості громадян;
3. Поступове впровадження елементів штучного інтелекту в операційну систему банків;
4. “Енергонезалежність” на випадок складних умов, пов’язаних з перебоями в енергопостачанні (участь у мережі Power Banking);
5. Вдосконалення систем фінансового моніторингу та максимальна прозорість діяльності фінустанови: репутаційна “чистота” та відкритість.

“Попри певну невизначеність та наявні ризики, пов’язані з війною, у 2024 році українська банківська система вдосконалюватиметься, орієнтуючись на передові й де в чому “авангардні”, “революційні” технічні нововведення. Крім того, цілком можливе посилення конкуренції між фінустановами за клієнта саме завдяки інноваційним рішенням, роботою над вдосконаленням механізмів швидкого та ефективного обслуговування клієнтів”, — підкреслив очільник банку.

Валютний ринок у 2024 році

Сергій Мамедов розповів про ситуацію на валютному ринку та основні фактори, що впливатимуть на курси валют у 2024 році. Зокрема він зазначив, що впродовж поточного року НБУ вдалося не лише приборкати будь-які ажіотажні спалахи попиту на валюту, а й розробити та впровадити ефективну стратегію до подальшої лібералізації валютного ринку, яка відповідає 4-річній програмі співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Серед основних здобутків банкір виділив такі:

1. Запровадження “конвертаційних депозитів”, які в потрібний час не лише залучили великий обсяг гривневої готівки, а й на 30% знизили попит на готівковому ринку;
2. Скасування фіксованого курсу валют та створення умов для вільного курсоутворення на міжбанку;
3. Поступове скасування всіх валютних обмежень для фінансових установ та поступове “зближення” банківського та курсу обмінних пунктів в єдиний курс на готівковому ринку;
4. Запровадження режиму “керованої гнучкості” на міжбанку разом з ефективною тактикою своєчасних валютних інтервенцій для досягнення рівноваги між попитом і пропозицією;
5. Суттєве скорочення різниці між курсами міжбанку та готівкового ринку.

На погляд банкіра, у 2024 році НБУ реалізовуватиме зважену та ефективну політику, спрямовану на відповідність валютних курсів об’єктивним економічним обставинам.

“Наразі на міжбанківському ринку, хоч з певними обмовками, діє вільне курсоутворення. Тобто курс регулюються головним економічним чинником — співвідношенням попиту та пропозиції. А створення підґрунтя до “єдиного” курсу на готівковому ринку та скорочення різниці між безготівковим та готівковим курсами свідчить про те, що валютний ринок знаходиться на шляху до повної лібералізації. Саме вільне курсоутворення може стати найважливішим чинником для більш активного розвитку економіки країни”, — підсумував Сергій Мамедов.